І довго буде жити те в народі, що серце серцю передасть.

Днями у читальній залі Криничанської центральної районної бібліотеки для дорослих відбулася зустріч-спогад, присвячена пам’яті двох сестер: Василенко О.Й. та Мельник Л.Й.. Організатори зустрічі, працівники бібліотеки та донька Олександри Йосипівни Перемітько В.Г., розповіли присутнім про життєвий шлях родини Мельників, підготували матеріал про творчу та громадську діяльність сестер. З теплотою і вдячністю Валентина Григорівна згадувала своїх рідних, з гордістю розповідала про творчий доробок своєї тітки Любові Йосипівни.

Якщо Олександру Йосипівну – вчителя історії Криничанськї ЗСШ №2, ветерана педагогічної праці, керівника музею, активну громадську діячку добре знають у нашому районі, то ім’я Любові Йосипівни для багатьох учасників зустрічі прозвучало вперше. Особисто для мене – це приємне, вражаюче відкриття. Любов Мельник – наша землячка, авторка багатьох віршів. Але яких віршів… Це зразок добірної, красивої, справжньої нашої рідної української мови, то вміння кількома фразами окреслити явища, підняти цілий пласт думки, то непідробна шляхетність, невичерпний оптимізм і гідна наслідування віру в Україну, в її народ, в їхнє велике майбутнє. Лірика Любові Йосипівни зачаровує читача. Глибинна і ємка. Проста і велична. У чому її величність? Певно у життєдайності. Її слово - сільське і мудре. А твори – цілюще джерело. Любов Йосипівна – патріот рідного краю, із когорти тих хто любить Україну в собі, а не себе в ній.

«Лиш за одне я потерпаю:

Коли вже перестану жить,

Хто зможе ще тебе,  мій краю,

Так самовіддано любить?»

Сестри знаходили просвітлену радість не тільки в труді, а в задушевній пісні. А пісень того дня звучало багато. Рікою лилися. Бо на зустріч прийшли учні Олександри Йосипівни, активні читачі бібліотеки, шанувальники української поезії, учасники гуртів «Надія» та «Душі криниця». Присутні добрим словом згадували свою вчительку і наставницю, дякуючи за повчальні уроки, за розумне, добре, вічне що посіяла в   їхніх душах Олександра Йосипівна, залишивши частку свого учительського серця.  Районна бібліотека видала брошуру присвячену Олександрі Йосипівні Василенко в серії «Видатні люди рідного краю», яку і подарували донці вчительки, Валентині. Звучали вірші Любові Йосипівни: «Признання», « Ти на службі у людей», «Мовчазний діалог», «Заповіт», «Хай святиться ім’я твоє» та інші.

У задушевній розмові за чашкою чаю із домашніми пирогами непомітно минули дві години спілкування. Затишно, по-домашньому тепло,  мов у родинному колі. Згадалося і дитинство  й юність…Працівники бібліотеки, які були ведучими свята , поздоровили всіх присутніх з наступаючим Новим роком, та презентували «Новорічний кошик побажань».

І довго буде жити те в народі що серце серцю передасть. На останок заспівали улюблену пісню Олександри Йосипівни «Посіяла огірочки».