Стефан Цвейг - майстер новелістики та біографій

 

        В цьому році виповнюється 140 років від дня народження відомого австрійського письменника, новеліста та критика Стефана Цвейга.

Народився Cтефан Цвейг 28 листопада 1881 року в Відні  в родині багатого єврейського підприємця, власника текстильної мануфактури.

Навчався в Віденському та  Берлінському університетах. Після закінчення віденського університету багато подорожує містами Європи, відвідує Індію, Індокитай , США, Кубу та Панаму.

Подорожі невдовзі спонукали його до написання віршів. Солідний матеріальний стан батьків дозволяє без труднощів видати першу книжку «Срібні струни» яка з'явилися на світ у 1901.

 С.Цвайґ один із перших створив і детально обґрунтував власну модель новели, чим і  відрізнило його від творчості  загальновизнаних майстрів короткого жанру.

Події більшості його історій відбуваються під час мандрівок. Драми розгортаються протягом лічених годин, але щоразу  це вирішальні моменти життя, коли особистість зазнає випробування, доводить свою здатність до самопожертви.

Центром кожного оповідання Цвейґа стає монолог — герой виголошує його у стані афекту, коли перед ним розкривається найпотаємніша тайна.

Найбільш відомі новели «Лист незнайомки» (1922), «Невидима колекція» (1926), «Сум'яття почуттів» ( 1927), «Шахова новела» (1942) та інші принесли письменнику світову славу.

Цвейг створив багато  захопливих  біографічних розповідей про Ф. Магеллана і Марію Стюарт, Еразма Роттердамського й О. де Бальзака.

До написання історичних романів автор завжди підходив  віртуозно,  працював з документами, знаходячи в будь-якому листі або мемуарах очевидця психологічне підґрунтя.

Найяскравіші історичні романи – це «Марія-Антуанетта: портрет ординарного характеру» (1932), «Тріумф та трагедія Еразма Роттердамського» (1934), «Марія Стюарт» (1935), «Совість проти насильства: Кастелліо проти Кальвіна» (1936), «Подвиг Магеллана» («Магеллан. Людина та її діяння») (1938).

У 1940 році Цвейг  подався до Латинської Америки , а потім переїхав в США, але незабаром вирішив оселитися в невеликому бразильському місті Петрополіс, розташованому високо в горах.

Цвейг останні роки свого життя  так описує в мемуарній  книзі «Вчорашній світ» - «добре знаний старий світ зник, а в жахливому новому світі він всюди почував себе чужим».

22 лютого 1942 р. він наклав на себе руки разом із дружиною, прийнявши велику дозу снодійного.
       Проте смерть письменника була не просто наслідком відчаю. Цвейг покинув цей світ, бо категорично не приймав його, почувався у ньому зайвим.